БАТЬКІВЩИНІ

Як до Тебе протоптати тропи?

В сивій млі спостерегти мету?

Чи ж пропалить синій жар Європи

Азії проказу золоту?

Ось мовчиш, незбагнена, незнана,

Мов прозорий жовтень, нежива,—

Що ж Тобі — прокляття чи осанна?

Мертві звуки, неживі слова.

Рівний простір в язвах позолоти

Залягає площиною піль,

Тільки часом — Твій єдиний готик —

Повстають жертовники топіль,

Перетявши безнадійний позем,

Вносячи мірило у безкрай,

Що завжди беззахисний на грози

Сумно мріє про майбутній рай.

13.Х.1931