Райнер Марiя РІЛЬКЕ

(1875 — 1926)

Із “Сонетів до Орфея”

Свiчада: ще жоден знавець у свiтi

Не дослiдив як слiд вашу суть,

А ви ж по сутi дiрками в ситi

Обсотуєте частокiлля часу.

Ви цвиндрите показ у пустку, в безвiкнiсть,

У нiвець, де никне вечiрня вiть,

І люстра у вашу б'є непроникнiсть

Шiстнадцятирiжжям, чи як це назвiть.

Деколи в вас постатей повно.

Дехто пройшов. Інших — безмовно —

Ви безумовно пустили навскiс.

Тiльки найкраща залишиться — доки

В тi її строгi i стриманi щоки

Не увiллється просвiтло Нарцис.