Витяг я санки на гірку,

Умостив зручненько білку:

— Їдь!

Білка з'їхала із гірки,

Зайчик взяв санки від білки,

Витяг на горбок:

— З'їду вниз разок!

Із дзвінким веселим сміхом

У долину зайчик з'їхав —

Як стріла!

І ведмедик, як ніколи,

Швидко біг, мої ґринджоли

Витяг на горбок:

— З'їду вниз разок!

Годі! Годі!

Що й казати,

Вже мені набридло ждати,

Тож кажу:

— Сядь, ведмедику, за мною,

Зайчик сяде за тобою,

Білочка за ним...

Швидше вітру

Ми з'їжджали

І раділи ж,

Як упали

Разом в сніг!