Кіт в бабусі

Вкрав клубочка

Й від куточка

До куточка

Покотив

Того клубочка.

Той тікає

Швидко-швидко,

А котові

І не видко,

Як розмотується

Нитка.

Від куточка

До куточка —

І... нема уже клубочка!

Весь по хаті розмотався.

Кіт не знає ж,

Де дівався.

Мабуть, думає й понині,

Що клубочок — у щілині,

Бо чатує дні і ночі,

Все чекає, що клубочок

З дірки вилізти захоче.