Клаптик безмежності

Засміяна

 Пилком старої липи,

 Замріяна

 Твоїм веселим сміхом,

 Безмежності

 Не осягну, напевне,

 В залежності

 Від слів твоїх даремних.

 Нехай слова

 Не відкривають душу;

 Росте трава –

 Топтати її мушу.

 Скажи мені

 Лише одну таїну:

 Навіщо дні

 Тікають без упину,

 Куди летять

 Щасливих снів хвилини,

 І як відтять

 Безмежності тканину?

 Лишім собі

 Один маленький клаптик,

 В якому ми –

 Закохані назавжди…

27.04.2000