ОКСАНА КУНЕЦЬ

Навіщо…

 

Навіщо ти мене чаруєш сміхом,

 Навіщо ти мені лоскочеш шию,

 Навіщо я сама шукаю лихо,

 Навіщо відмовлятися не вмію?

 

Я так давно забула про кохання,

 Я так давно живу лиш тим, що маю,

 А ти збудив ізнов палкі бажання

 І сумніви, що жахом серце крають.

 

Над прірвою так лячно і так зимно,

 Сховай мене на грудях, прошу, любий,

 Якщо стрибати — то разом й нестримно,

 Коли зіллються в поцілунку губи…