Баба Віхола, сива Віхола

На метільній мітлі приїхала.

В двері стукала, селом вешталась:

— Люди добрії, дайте решето!

Ой просію ж я біле борошно,

Бо в полях іще дуже порожньо.

Сині пальчики — мерзне житечко.

Нема решета, дайте ситечко!

Полем їхала, в землю дихала

Баба Віхола, сива Віхола...