І скаже світ:
- Ти крихта у мені.
Ти світлий біль в тяжкому урагані.
твоя любов - на грані маячні
І віра - у наївності на грані.
Що можеш ти, розгублене дитя,
зробити для вселюдського прогресу?
- Я можу тільки кинути життя
Історії кривавій під колеса.
Хоч знаю: все це їй не первина.
але колись нап"ється ж до переситу!
Захоче випити не крові, а вина
за щастя людства,
За здоров"я всесвіту!