*
поверталися очі з мандрівки
зі світу білого
зі світу чорного
до домівки
перестрів очі
терен дрімучий
та й виколов
перестрів очі
червоний півень
та й виклював
був би я на тих мандрах
зістав
вели очі її погляд
за синій рукав
гей тепер нема
для болю тами
було не пускати
очі світами
*
все на перший погляд
як на циферблаті
ти у своїй розважності
нагадуєш
маленьку стрілку
я щойно
наздогнавши
знову тебе полишаю
чи така вже зрозуміла
машинерія поступовань
ой той світ
мов кишеньковий годинник
зачиняється
срібним денцем
*
на кінчику язика
дивне місто
з білою вежею
із дзигарями
жінки
у довгих сукнях
із парасольками
від сонця
за вітриною том
у шкіряній оправі
тиснений золотом
на кінчику язика
ці старовіцькі вірші
начебто я їх
написав
для тебе
