Ти знов защебетала

У мене під вікном,

Із вирію вернувшись,

Клопочешся з гніздом.

А там же вічне літо

Цвіте як божий рай, —

Чого ж вернулась знову

Ти в мій журливий край?

— Хоч літо там і сяє,

Любіше тут мені:

Така квітчасто-пишна

Вкраїна по весні.

Така квітчасто-люба,

Що й в тім краю-раю

Все бачу я хатинку,

Де се гніздечко в'ю.