ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ
До Н. К. С.

Такої певної, святої,
Такої рідної, як ти,
Такої щирої, простої,—
Вже більше, мабуть, не знайти.
 
Таку не часто скинеш оком,
Такою тільки що марить...
А раз зустрінеш ненароком —
Навіки долю озарить!