ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ
МЕТЕЛИЧОК

Мій метеличку любенький!

Як щастить тобі?

Увесь-деньки, моторненький,

Вієшся собі?

— Зелень лугу, блескіт неба —

З того радий я;

Запах квітів — більш не треба,

То — вся харч моя.

Небагацько вік мій ліче,

Через день мине...

Вдій же ласку, чоловіче,

Не воруш мене.