Павло Грабовський

 ДО ДІТЕЙ  

 Коли бо, дітки, малась мога   

 Знов повернутися між вас!   

 Так заросла давно дорога,   

 Побив надії хмурий час!  

 Зазнайте ж втіх, поки не пізно,   

 Шд пильним доглядом сім'ї,   

 Та не розкидано вас різно   

 З-під крилець неньчиних її.  

 Нехай же вам господь — благаю   

 Протягне дітство золоте,   

 Щоб ви росли на радість краю   

 Без мук, що потім уздрите!