НАДІЯ  

 Не зітхай так безнадійно,   

 Скорбних уст не замикай,   

 Рук не складуй ще подвійно,   

 З лану битви не тікай,  

 Глянь на луг — не вся травиця   

 Ще потоптана упрах;  

 Глянь на люди — чесні лиця   

 Ще не всі обвіяв страх.  

 Ще великі перепони   

 Злу поставлено кругом,   

 Не безкарно рвуться стони   

 Під ворожим батогом.  

 Встануть мученики-браття,   

 Встануть сестри, як живі...   

 За годиною прокляття,   

 Мук, кайданів та крові,  

 Зрадно купленої слави,—   

 Панство волі йде услід,   

 І на чолі миросправи   

 Власно з'явиться нарід!