[ІЗ ЦИКЛУ] "УКРАЇНА"  

 МОЯ ЛЮБОВ  

 Вона так гарна, сяє так  

 Святою, чистою красою,  

 І на лиці яріє знак  

 Любові, щирості, спокою.  

 Вона так гарна, а проте  

 Так нещаслива, стільки лиха  

 Знесла, що квилить лихо те  

 В її кождіській пісні стиха.  

 її пізнавши, чи ж я міг  

 Не полюбить її сердечно,  

 Не відректися власних втіх,  

 Щоб їй віддатись доконечно?  

 А полюбивши, чи ж би міг  

 Я божую її подобу  

 Згубити з серця, мимо всіх  

 Терпінь і горя аж до гробу?  

 І чи ж перечить ся любов  

 Тій другій а святій любові  

 До всіх, що ллють свій піт   і   кров,  

 До всіх, котрих гнетуть окови?  

 Ні, хто не любить всіх братів,  

 Як сонце боже, всіх зарівно,  

 Той щиро полюбить не вмів  

 Тебе, коханая Вкраїно!  

 27 іюня 1880