Дівич-думу за димом пускаю,
Тільки б смуток водою збіг,
Простелю тобі, раю,
притулюсь собі скраю,
Хай мене він цілує
Поцілунками вуст своїх.
Чисту думу нараю,
чорну думу розраю,
Маю втіху, солодшу з утіх,
Простелю тобі, раю,
притулюсь собі скраю,
Хай мене він цілує
Поцілунками вуст своїх.
Легінка твоя
З усіх наймолодша,
Ласкавість твоя
Над вино солодша.
Наточи з моїх вуст
божевільного трунку
І втечи, і втечи,
бо не маєш рятунку —
Ласкавість моя
Над меди солодша
Ласкавка твоя
З усіх наймолодша.
То не зацвіну повів,
не кануперу, ні,
То мені серцем чадіти в самотині,
То ім'я запахуще твоє, мій милий,
Тим-то дівиці тебе улюбили,
Пахощі плинуть з твоїх улоговин,
Тим ти чудовен, пломенем повен —
Славу слала, вистилала,
Мала була — славно спала,
Погарніла нині, пахощі почула,
Вид твій мені пахне,
спала — не заснула...