МАНАЙЛОВА ВИСТАВКА   

 Варіація на тему   

 «Скорбота» (1940)   

 Був собі тато, була собі мама,   

 було собі я.   

 Тато сиділи собі на ослоні.   

 Тато робили мені вітряка,   

 А мама кашу мені варила,   

 А киця Мурка гралась собі з хвостом.   

 А прийшли дядьки, кричали на тата,   

 І мама мене зачинила у хаті,   

 І киця кричала на мене без мами.   

 Кричала киця на мене,   

 Кричала мама надворі,   

 І я кричало, бо всі кричали,   

 І з печі так пахла гречана каша.   

 Захотілося татові спати,   

 Склали руки йому на грудях   

 І поклали тата на лаві.   

 А я собі кричало: «Дайте каші!   

 Ну, мамцю, дайте каші, мила мамцю!»   

 Мама плаче коло печі,   

 а я плачу коло мами.   

 Отож піду до тата,   

 нажалуюсь на маму:   

 Я хочу собі каші, а мама не дає.   

 Свічка на столі. Руки на грудях.   

 Був собі тато. Тепер тільки мама та я.