УРОК № 10 Українські народні думи. «Маруся Богуславка». Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму. Морально-етична проблематика
Тема. Українські народні думи. «Маруся Богуславка». Жанрова своєрідність, історична основа, героїчний зміст дум. Специфічність поетичної форми, ритму. Морально-етична проблематика
Мета: допомогти учням усвідомити проблематику, ідейно-художній зміст та значення народної думи, її жанрову своєрідність, специфічність фонетичної форми, ритму; розвивати образне та критичне мислення, навички аналізу художнього образу, визначення проблематики та художніх особливостей твору; уміння висловлювати свої думки й почуття; виховувати прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями.
Теорія літератури: народна дума, художні образи, художні засоби, проблематика, ритм.
Обладнання: видання твору, ілюстрації до нього, аудіозаписи художнього виконання дум.
Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ü Вступне слово вчителя.
В образі Марусі Богуславки, про яку йдеться в народній думі, утілено жіночий ідеал наших предків. У творі народ доводить, що ні багатство, ні панство, отримані від ворога, не роблять людину по-справжньому щасливою. Маруся визволила кілька сотень українських козаків із неволі, ризикуючи своїм становищем і навіть життям. Це вдалося їй зробити завдяки сміливості, кмітливості, і вона стала улюбленою героїнею української думи.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
ü Перевірка домашнього завдання.
1. Виразне читання улюблених уривків із думи «Маруся Богуславка», коментування твору, висловлювання своїх думок та вражень.
2. Читання складених учнями кінцівок думи «Маруся Богуславка».
Приклад учнівської роботи.
Ще довго козаки-невільники
Дівчину благали,
Додому, на рідну землю звали.
Та дівчина-бранка, Маруся попівна Богуславка
З турецькою вірою змирилася,
На турецькій землі залишилася.
Ой вернувся пан турецький
З челяддю завзятою,
Та визнали вони дівку-бранку винуватою,
Що звільнила вона козаків-невільників,
Відпустила на землю рідну.
Та й назвали служники зрадницею
Дівчину бідну.
Але дівка-бранка
Маруся попівна Богуславка
Дуже полюбилася турецькому пану,
Сподобалась великому султану.
Не карав він Марусю-бранку,
Визнав її як свою коханку,
Бо турецьку віру признала,
Хоча й козакам допомагала.
Стала Маруся дружиною пана,
Не вернулась з-за моря-океана.
III. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК 0 Практикум.
Складіть паспорт-характеристику думи «Маруся Богуславка».
Назва | «Маруся Богуславка» | |
Жанр | Народна дума невільницького циклу | |
Тема | Сміливий учинок української дівчини, дружини турецького пана, яка визволила і козаків із неволі | |
Композиція | Вступ: розповідь про те, як козаки перебували в ув'язненні в пана турецького. Основна частина: обіцянка Марусі звільнити запорожців із неволі після від'їзду турецького пана до мечеті. Визволення козаків. Закінчення: відмова героїні тікати на рідну землю | |
Художні засоби | Епітети: «білий камінь», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води». Метафора: «сльозами проливали». Повтори:«... стояла темниця кам'яная»;«...козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, сльозами проливали»;«...дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка». Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «Пошли, Боже, на многая літа і до конця віка!». Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, що в нашій землі та й день затепера?» | |
Ідея (основна думка) | Уславлення патріотизму, героїзму людей, які, навіть перебуваючи у складних обставинах, ризикуючи власним добробутом і життям, намагаються допомогти іншим | |
ü Коментар учителя.
Незважаючи на те, що в наш час нараховують майже п’ятдесят сюжетів дум із величезною кількістю варіантів, практично кожна дума складається із заспіву («заплачки»), основної частини та кінцівки («славослів’я»).
За розміром дума, як правило, більша за пісню. На відміну від пісень, думи не поділяються на строфи, не завжди в них зберігається однакова кількість складів у рядках, далеко не всі рядки римуються, хоч загалом ритм витриманий дуже добре.
Для мови дум характерними є такі художні засоби, як риторичні запитання, оклики, звертання, анафора (єдинопочаток), складні (гомерівські) епітети, повтори (тавтологія), ретардація (навмисне уповільнення розповіді) тощо.
Усе це дає підстави розглядати думи як унікальний, яскраво самобутній жанр української народнопісенної творчості.
ü Опрацювання теоретичного матеріалу.
ОСОБЛИВОСТІ НАРОДНИХ ДУМ
зображення суспільних подій, видатних історичних осіб
певне дотримання правдивості життєвих фактів
докладність поетичної розповіді висока поетичність мови
невелика кількість основних дійових осіб (2-3)
своєрідність побудови (зачин, основна частина, повтори, кінцівка)
своєрідність віршової форми (нерівноскладовість рядків, довільне римування, монорими, наявність «холостих» рядків) виконання речитативом під акомпанемент кобзи, бандури, ліри усне поширення та зберігання варіантність тексту великий обсяг
(За О. Бандурою)
ü Бесіда.
— Як починається і як закінчується дума?
— Знайдіть у творі «заплачку». Про що саме йдеться в ній?
— Якими рядками думи передане «славослів’я»?
— Які художні засоби цього уривка наближають його до молитви? Як саме?
— Чи є у творі повтори? З якою метою вони вжиті?
— Знайдіть у тексті думи діалоги. Яка їх роль у творі?
ü Робота за картками.
КАРТКА № 1
1. Дослідіть, що відчувають козаки, перебуваючи в турецькому полоні. Відповідаючи, наведіть переконливі цитати з твору.
2. Як на ваш погляд, чи можна вважати Марусю Богуславку зрадницею? Свою думку вмотивуйте.
3. Козаки-в'язні проклинали Марусю за те, що вона
А відмовилася їм допомагати
Б зрадила в скрутний для них час
В розповіла про народне свято в рідному краї
Г не виявила бажання зустрічатися з ними
КАРТКА № 2
1. Посилаючись на зміст думи, з'ясуйте, як козаки ставляться до Марусі. Чим це зумовлено?
2. Чому, на ваш погляд, козаки-в'язні, звертаючись до Господа, і просять у нього щастя, долі не для себе, а піклуються про всіх військових запорожців і «...слухаючих голів... товариства і кревного, і сердечного»?
3. Маруся просить козаків, коли ті будуть вільними...
А не забувати про неї та не вважати її зрадницею
Б відвідати її батьків
В визволити від рабства турецького
Г помолитися Богу за неї
КАРТКА № З
1. Як ставляться козаки до Марусі? Свої міркування аргументуйте, посилаючись на зміст твору.
2. Чи можна, на ваш погляд, вважати героїню патріоткою? Переконайте в цьому того, хто не поділяє вашої думки.
3. Чому Маруся не хоче, щоб її звільнили з турецької неволі, тому що
А їй подобалось турецьке життя
Б вона потурчилась і побусурманилась
В вважала себе зрадницею
Г їй було соромно повертатися додому
ü Літературна гра «Четверте зайве».
Султанша, бранка, панночка, потурчанка.
Бідні нещасні, страждальці, сміливці (невільники).
ü «Словесне малювання».
Створіть образні словесні картинки, яким чином козаки потрапили в полон, як вони почувалися в турецькій в'язниці, як Маруся потрапила до турецького пана, як стала його дружиною та інші, використовуючи матеріали з історії, прочитаних художніх книг, переглянутих кінофільмів.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися до бесіди з позакласного читання (виконати випереджальні завдання: див. наступний урок).
V. ПІДСУМОК УРОКУ
ü Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Думи можуть складатися й у наш час, тому що...
