УРОК 9
Тема. Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов'ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі («Маруся Богуславка»).
Мета: ознайомити учнів з думою «Маруся Богуславка», розкрити її тематику, звернути увагу на образ Марусі, її героїчний вчинок; розкрити проблему вибору героїні; удосконалювати вміння аналізувати образи; виховувати почуття патріотизму, риси справжньої людини.
Обладнання: аудіозаписи, ілюстрації до думи, збірка поезій Ліни Костенко.
Міжпредметні зв'язки: музичне мистецтво: опера М. Лисенка «Маруся Богуславка».
Хід уроку
І. Мобілізація уваги учнів. Мотивація навчальної діяльності.
1. Прослуховування фрагменту опери М. Лисенка «Маруся Богуславка».
2. «Зустріч з героїнею твору».
(Заздалегідь підготовлена учениця в образі Марусі Богуславки читає напам'ять вірш Ліни Костенко «Чадра Марусі Богуславки».)
Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.
Татари сплять, сьогодні в них байрам.
Високий дуб, по-українськи — нелинь.
Святе письмо, по-їхньому — Коран
. Чого я тут? Ще й, кажуть, Богу слава,
Що я жива, що в мене муж паша.
А я — Маруся. Я — із Богуслава.
У мене є непродана душа.
О, як він любить, як він мене палить!
Як він мене цілує уночі!
Каблучки нанизав по дві на кожен палець.
Браслети на руках, на шиї дукачі.
I я ходжу, володарка темниці.
Скриплять у тиші двері за дверми.
Блищать очима слуги темнолиці,
Мені у ноги стелять килими.
Ох, килими, барвисті килимочки!
Фонтан, кальян і сльози на зорі.
Носила я і плахту, і віночки, —
Ну, як мені, чи гарно у чадрі?
І меч, і правда — цноти не жіночі.
Люблю чадру — і чорна, і густа.
Коли татарам брешуть мої очі,
Ніхто не бачить, як тремтять вуста.
Мого лиця не видно під чадрою.
Мій муж поїхав. Тоскно мені. Жду.
А то б я їм здавалася чудною, —
Чого я зблідла і куди іду.
Чого дивлюся в море, у тумани.
Чого, як тінь, блукаю уночі ...
Бряжчать мені невільницькі кайдани,
А я шукаю сховані ключі.
3. Слово вчителя.
— Маруся Богуславка... Героїня щойно прослуханих творів та відомої народної думи, прочитаної вами удома. Хто вона? Чому, як тінь, блукає по палацу, раз у раз вдивляючись «в море у туман», чому ховає обличчя під чадрою, чому шукає сховані ключі? Перед яким моральним вибором стала Маруся Богуславка?
Про це ми й поговоримо на уроці.
II. Повідомлення теми й очікуваних результатів уроку.
1. Бесіда за питаннями (їх може ставити як учитель, так і учні один одному):
— Що ви дізналися про Марусю Богуславку з народної думи? Звідки вона родом? Хто її батьки?
— Як Маруся стала дружиною турецького паші?
— Про яке велике християнське свято вирішила нагадати дівчина полоненим козакам? Як ви думаєте, чому?
— Як поставилися козаки-невільники до Марусиної згадки про Великдень у рідному краю? Чому вони проклинають свою землячку?
— До яких сміливих і рішучих дій вдалася Маруся? Що спонукало її до героїчного вчинку?
— Як ви гадаєте, чи усвідомлювала дівчина, що буде жорстоко покарана за випущених на волю козаків?
— Чому ж тоді вона не скористалася можливістю повернутися на батьківщину, та ще й передала звістку батькові з проханням не намагатися її викупити?
— Чи справді єдиною причиною було те, що Маруся «потурчилась, побусурманилась»? Поміркуйте, як би поставилися до дружини турецького паші в Україні.
2. «Займи позицію».
— Чи можна Марусю Богуславку назвати патріоткою? Доведіть свою думку.
(Учням пропонується стати біля відповідного з плакатів, розміщених у різних частинах класу: на одному написано «можна», на іншому — «не можна», — тобто «проголосувати ногами». Один-два учні з кожної групи повинні обгрунтувати свою позицію. Якщо після викладу різних точок зору хто-небудь з учнів змінить позицію, він має право перейти до іншої групи).
3. Літературознавча довідка.
— У літературознавстві досі точаться суперечки про те, чи Маруся Богуславка — вигаданий персонаж, чи, як і Роксолана — Настя Лісовська, дочка священика з Рогатина — є історичною особою.
Народні перекази стверджують, що приблизно у XVI столітті дочку священика з Богуслава разом з іншими її двома сестрами ординці забрали в полон. Дуже вродливу полонянку Марусю на невільничому ринку в Кафі придбали для знатного вельможі, багатого паші. Молода українка могла до кінця днів своїх жити в розкоші й багатстві, але трагічне становище невільників з рідного краю не давало спокою її сумлінню, й Маруся, вибравши сприятливий момент, випустила на волю 700 козаків, за що була покарана смертю.
Хоча ім'я героїні — Маруся Богуславка, її походження свідчить про те, що в основі думи лежить історичний факт, однак радше за все це узагальнений образ жінки-патріотки, що й на чужині знаходить можливість виконати свій обов'язок перед рідною землею.
А вживання назви міста Богуслав у думі про Марусю Богуславку можна вважати умовним, узагальненим, про що свідчать імена героїв інших невільницьких дум — Іван Богуславець (дума «Іван Богуславець») та Іван Богословець (дума «Сокіл і соколя»).
4. Творче завдання.
— Чи сподобалася вам Маруся? Чим приваблює її образ сучасного українця?
Свої міркування викладіть у невеличкому творі-роздумі на тему: «Моє ставлення до Марусі Богуславки».
III. Підбиття підсумків.
IV. Домашнє завдання.
Прочитайте думу «Буря на Чорному морі» та намалюйте до неї ілюстрації.
