УРОК 61

Тема. Поєднання реального з уявним, стилістичні прийоми творення химерного світу в повісті В. Дрозда «Ирій».

Мета: удосконалювати вміння визначати ознаки «химерної прози», проводити спостереження над художнім текстом; розвивати навички визначення художніх засобів та їхньої ролі у повісті; виховувати почуття гумору, прагнення до самовиховання.

Обладнання: відеозапис пісні «Світлиця» у виконанні В. Зінкевича; фрази з повісті «Ирій»; картина Олександра Кулакова і Наталі Папірної «Дерево життя».

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Актуалізація опорних знань.

1. Перегляд відеозапису пісні «Світлиця» у виконанні В. Зінкевича.

2. Слово вчителя.

— Де б не проживала людина, куди б не закинула її доля, але отой «солодкий і коханий дим» рідного краю має завжди бути присутнім, бо все в житті починається з домівки, з батька-матері. Ніжні слова пісні оспівують батьківську оселю, де проходять найкращі дні життя, де батьки навчали розуму своїх дітей змалечку, щоб вони були добрими не тільки до людей, але й до природи, були обережними в житті.

3. Перевірка домашнього завдання.

(Заслуховування усних творів-роздумів на одну із тем: «Вибрати не можна тільки Батьківщину», «Тільки самого себе не можна відцуратись».)

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Практикум з теорії літератури.

— Що означає грецьке слово «химерний»?

(Вигаданий, фантастичний, неправдоподібний, дивовижний).

— Як ви розумієте зміст літературознавчого поняття «химерна» повість? Чому повість В. Дрозда «Ирій» відносять до «химерних»?

2. Евристична бесіда.

— Чи повість «Ирій» можна назвати казкою? (Ні, бо йдеться про цілком реалістичні, переважно біографічні, а не казкові події, тільки погляд оповідача на все, що відбувається, філософсько-фантастичний.)

— Поясніть на прикладі повісті «Ирій» зміст поняття «філософсько- фантастична».

(Цілком реалістичним є прагнення Михайла вирватися з глухого села у великий світ, який уособлює місто, але самою його назвою цього світу — Ирій — автор підкреслює романтику незвіданого.)

— Чому ми не сприймаємо прочитане як брехню чи відвертий глум автора над довірливими читачами?

(Митець веде мову про звичні речі, які в його інтерпретації перетворюються на диво. Тобто, реалізм у «химерній» повісті вдало поєднується з умовністю.)

3. Проблемне питання.

— Чи вважаєте ви, що В. Дрозд щедро й талановито використовує небилицю як основний спосіб створення смішного?

(Учні відповідають методом ПРЕС:

1. Я вважаю, що...

2. Тому що...

3. Наприклад...

4. Отже...)

4. Пізнавальне завдання.

(На дошці записано фрази. Учні повинні вилучити зайву фразу і пояснити свій вибір.

«Зелена корова Манька», «а в бандеролі, загорнена в газетний папір, — корова Манька», «мати корову в полі віднесла в череду», «Манька по черево загрузла в багні».)

5. Робота в групах.

(Вчитель ділить учнів на 3 групи. Кожна група опрацьовує один із розділів повісті, виписуючи цитати, в яких реальне поєднується з уявним, засоби іронії, гротеску, театральності — із елементами фольклорної, міфологічної поетики.)

6. Звіти представників груп.

(Учні зачитують цитати; трактування згідно з українською міфологією поняття «вирій» (див. урок 59).

7. Творче завдання.

— Спробуйте скласти в стилі «химерної» прози невеличкий розділ про перший день перебування Михайла Решета в місті.

8. Робота з картиною О. Кулакова і Н. Папірної «Дерево життя».

— Які художні деталі всебічно розкривають назву полотна «Дерево життя»?

— Які образи-символи на ньому ви бачите?

— Чи можна сказати, що картина «Дерево життя» виконана в такому ж «химерному» стилі, як і повість «Ирій»? Аргументуйте свою думку.

9. Рефлексія.

(Учні передають свій стан і настрій від уроку дієсловами теперішнього або майбутнього часу.)

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Прочитайте оповідання В. Дрозда «Білий кінь Шептало».