РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ...
Уроки 54-55. ГРИГІР ТЮТЮННИК. ЛАСОЧКА
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Григора Тютюнника, з його оповіданням «Ласочка»; вдосконалювати навички виразного і свідомого читання, вміння швидко орієнтуватися у тексті, ділити його на частини; розвивати зорову пам'ять, зв'язне мовлення; виховувати спостережливість, чуйність, любов до тварин.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Добрий день! В добрий час!
Рада, діти, бачить вас!
Ви почули всі дзвінок?
Він покликав на урок.
Кожен з вас приготувався —
На перерві постарався.
Зараз сядуть всі дівчатка,
А за ними і хлоп’ятка.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Артикуляційна гімнастика
• «Парашутик».
На кінчик носа покласти ватку; широким язичком у формі «чашечки», притиснутим до верхньої губи, здути ватку з носа вгору.
• «Забити м’яч у ворота».
«Виштовхнути» широкий язик між губами (немов заганяєш м’яч у ворота); дути із затиснутим між губами язиком (щоки не надувати).
• «Грибочок».
Посміхнутися, поцокати язиком, ніби їдеш на конячці; присмоктатися широким язиком до піднебіння.
2. Гра «Молока кому?»
Промовля корівка: «Му-у-у!»,
Діти, знаєте, чому
Молочко вам треба пити?
Щоб ніколи не хворіти!
— 3 букв складіть слова — і дізнаєтеся, кого діти пригостили молочком:
басокакіотчкажїялет
(Собака, кіт, їжачок, теля)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Робота в групах
Учні в групах діляться враженнями від легенди «Євшан», що її переповіла українська письменниця Зірка Мензатюк.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Який розділ ми зараз вивчаємо?
— Який із прочитаних творів розділу вам найбільше запам’ятався?
— Сьогодні ми ознайомимося ще з одним твором, у якому розповідається про тісний зв’язок людини з природою.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
— Григір Тютюнник від раннього дитинства зазнав дуже багато випробувань. Під час голодомору 33-го року помер його дідусь, а хлопчикові виповнилося тоді лише 1,5 року, і він перестав ходити, говорити, сміятися.
Коли Григорію виповнилося 6 років, він залишився без батька. Почав жити у сім’ї батькового брата. Потім почалася Велика Вітчизняна війна, голод, поневіряння по чужих хатах. Учився хлопець у ремісничому училищі, голодував. Потім тяжко захворів.
Спочатку писав твори російською мовою, а після того, як прочитав словник Грінченка, почав писати українською. Понад половина творів Г. Тютюнника — для дітей.
2. Гра «Рибки»
Самостійне мовчазне читання учнями статті про Григора Тютюнника
— Де народився Григір Тютюнник?
— Яким він був у дитинстві?
— Для кого він писав твори?
— Як називаються його збірки для дітей?
3. Опрацювання оповідання Григора Тютюнника «Ласочка»
1) Словникова робота.
Читання слів «луною» за вчителем
Рибалити
куняв
облизнулося
ожеледь
закортіло
пасовисько
вудити
припутень
дзяволить
вухами пряде
— Як ви розумієте їх значення?
— Прочитайте тлумачення слів у підручнику після тексту.
— Які з цих слів ви почули вперши?
2) Самостійне мовчазне читання тексту учнями.
3) Фізкультхвилинка.
4) Перевірка первинного сприйняття тексту.
Тестування
1. Біля якого дерева Арсен ловив рибу?
а) Верби;
б) дуба;
в) липи.
2. На чому рибалив Арсен?
а) На березі;
б) на човні;
в) на плоту.
3. Кого побачив рибалка?
а) Лисеня;
б) вепра;
в) стару лисицю.
4. Яку першу рибину «зловила» Ласочка?
а) Карася;
б) окуня;
в) щуку.
5. Скільки разів Арсен виглядав Ласочку навесні?
а) 2;
б) 3;
в) 4.
6. З ким прийшла Ласочка?
а) 3 лисеням;
б) з лисенятами;
в) сама.
Відповіді: 1а; 2б; 3а; 46; 5в; 6а.
5) Читання твору учнями «ланцюжком».
6) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте опис ранку.
— Які звуки сповіщали про його прихід?
— З ким зустрівся Арсен?
— Як ви вважаєте, чому лисеня з’явилося на кручі?
— Прочитайте, яким уперше Арсен побачив лисеня.
— Чому воно сподобалося рибалці?
— Як про це говориться у тексті?
— Прочитайте слова, що описують зовнішність, рухи, звуки звірятка:
— Чи можна розцінювати дії лисеняти, як його розмову з дідом?
— Хто цю розмову передав?
— Чому рибалка назвав лисеня Ласочкою?
— Від якого слова утворено це ім’я? (Ласочка — від слова «ласувати», тобто Їсти щось смачненьке.)
— З чого видно, що Ласочка була розумною, терплячою, спостережливою?
— Знайдіть і прочитайте, чого лисеня навчилося в Арсена.
— Як Ласочка допомагала рибалити?
— Знайдіть і прочитайте опис зими.
— Як Арсен згадував Ласочку?
— Прочитайте, як Арсен збирався навесні на риболовлю.
— Як він чекав зустрічі з Ласочкою?
— Кого він побачив на кручі?
— Які слова свідчать про те, що Арсен зрадів цій зустрічі?
— Хто тепер допомагав йому рибалити?
7) Характеристика дійових осіб.
Інтерактивна гра «Ключове слово»
Для проведення гри клас об’єднують у команди. Кожна команда отримує однакові картки, на яких записано дійову особу твору (ім’я людини, кличка тварини.)
Завдання: дібрати до кожної літери ключового слова риси, характерні для цього героя. Перемагає команда, яка швидше і правильніше виконає завдання.
А | (активний) | Л | (ласкава) |
Р | (розумний) | А | (активна) |
С | (сердечний) | С | (смілива) |
Е | (енергійний) | О | (обачна) |
Н | (небагатослівний) | Ч | (чемна) |
К | (кмітлива) | ||
А | (артистична) |
8) Поділ оповідання на частини та складання плану.
План
1. Ранок.
2. Незвичайний гість.
3. Друзі-рибалки.
4. Довга зима.
5. Нова зустріч з Ласочкою.
9) Робота за ілюстрацією.
— Розгляньте ілюстрацію до цього твору.
— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?
— Який настрій вони створюють? Як передають характер кожного з героїв?
— Яким рядкам твору відповідає малюнок?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— Який твір сьогодні читали?
— Чому він так називається?
— Як ви вважаєте, який це твір за жанром?
— Чого навчає нас автор?
— Яка головна думка твору?
— Описуючи незвичайну дружбу людини і звіра, автор закликає: шануйте, оберігайте, товаришуйте з «братами нашими меншими», і це стане окрасою вашого життя. За ваше добро вам заплатять любов’ю і вірністю. Добро і любов повинні йти із вами поруч протягом усього життя.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати оповідання (с. 67-70). Придумати кінцівку до нього.




