І семестр
З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА
НАРОДНІ КАЗКИ
Урок 37. СКРИНЬКА КАЗОК НАРОДІВ СВІТУ. МІНЬБА (РОСІЙСЬКА НАРОДНА КАЗКА)
Мета: ознайомити учнів з російською народною казкою «Міньба»; удосконалювати техніку свідомого виразного читання; учити переказувати близько до тексту, характеризувати дійових осіб; виховувати любов до художнього слова.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправи для розвитку артикуляції дихання
«Цокання» язиком у ротовій порожнині.
Набравши повітря, якнайдовше тричі вимовити слово «ні» з поступовим видихом.
«Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої щоки до правої (10 разів).
Ан-ан-ан — дме холодний вітрюган.
Це-це-це — сипле сніг прямо в лице.
Ло-ло-ло — снігом землю замело.
Ля-ля-ля — стала білою земля.
Лі-лі-лі — ось замети чималі.
Уха-уха-уха — щипа мороз ніс і вуха.
Імо-імо-імо — до хати біжімо.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Переказування казки «Лисичка-сестричка».
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Як називається наша країна?
— Які ще країни ви знаєте?
— Кожен народ самобутній і неповторний. У кожного народу свої звичаї, традиції, своя культура і, звісно ж, свої казки. Казок у світі є безліч, як зірок у небі. Сьогодні ми прочитаємо російську народну казку «Міньба».
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
— Напівголосне читання першої частини казки (с. 41—42) учнями — кожен у своєму темпі.
— Назвіть персонажів казки.
Міньба — те саме, що обмін.
Крамар — торговець.
Сірячок — незаможна людина; бідняк.
Чвалати — іти повільно, важко ступати, утворюючи шум, шарудіння; брести.
Читання слів «луною» за вчителем: неподалік, глибінь, завбільшки, перекупник, чвалаєш, вівчар, подякував.
3. Повторне читання першої частини казки учнями
Гра «Сніжинка»
Читає той учень, на парту якого впала сніжинка.
— Кого врятував дід?
— Як крамар йому віддячив за порятунок?
Фізкультхвилинка
4. Складання учнями продовження казки за малюнками
— Розгляньте малюнки до казки, уміщені на першому форзаці підручника. У якій послідовності дід здійснював міньбу? Розкажіть казку далі, використовуючи повтори.
5. Гра «Рибки». Самостійне читання останньої частини казки мовчки (с. 42-43)
— Хто вдома чекав на діда?
— Як баба зустріла діда?
— Чи сварила вона його за міньбу?
6. Читання останньої частини казки за особами
— З якою інтонацією слід читати слова баби? (Нетерпляче, з питальною інтонацією)
— Слова діда? (З почуттям провини)
— Яка пригода трапилася з дідом?
— Із чого все почалося? Чим завершилося?
— Чи схвалюєте ти вчинки діда? Чому?
— Доберіть до слів метнувся, чвалаєш слова, що близькі за значенням.
— Чи можна ними замінити ті, що вжито в тексті?
8. Поділ казки на частини. Добирання назв до кожної із них
1) Дід рятує крамаря.
2) Подяка крамаря.
3) Від шматка золота до голки.
4) Дід повернувся до баби ні з чим.
Робота в групах
Групи ставлять запитання одна одній за змістом казки.
— Віддай мені золото, візьми найкращого коня. (Перекупника)
— Ох, голубе, я тут без тебе геть пропадаю. (Баби)
— Віддай мені коня за найкращого вола. (Пастуха)
— Шмат золота з конячу голову. (Діда)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
— З якою казкою ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
— Хто автор цієї казки?
— Чи відповідають змісту казки ці приказки?
• Міньба одному корисна.
• Проміняв бика на індика.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати казку.