Численні  фольклорні  дослідження  народних  пам'яток,  їх  вивчення і

   систематизація  було  здійснено на Глухівщині нашими земляками. Цікаво

   вивчати  етнографічні  здобутки  родини  Марковичів. Опанас Маркович з

   дружиною  М.Віленською  (Марко  Вовчок)  приїздили  до  рідного  брата

   В.В.Марковича в c. Локотки (під Шосткою), де слухали колядки, щедрівки

   місцевого населення і записували почуте, а на Остерщині - варіант думи

   про  брацлавського полковника Івана Нечая та історичну пісню про Івана

   Бондаренка.

   Відомі його "Народні південно-російські пісні" (1854). Прилуцька гілка

   Марковичів   -   Олександр  Іванович  (1847  -  1903)  -  фольклорист,

   літературознавець;   Микола  Андрійович  (1804  -  1860)  -  етнограф,

   фольклорист,   ним   створені   збірки   обробок."Українські   народні

   наспіви"(1840), "Південно-російські пісні" (1857).

   Син  Миколи  Андрійовича  -  Андрій Миколайович (1830 -1907) є автором

   збірки  "Украинские народные напевы, положенные на фортепиано" (1860).

   У Глухові народився і творив Іван Кульжинський (1803 - 1884) - відомий

   цілою  серією краєзнавчих нарисів („Малоросійське весілля", „Обжинки",

   „Вечорниці").

   До  когорти  яскравих особистостей кінця ХІХ - початку ХХ ст. належить

   етнограф,  письменниця,  учасник  громадівського  руху  Пелагея Яківна

   Литвинова  (уроджена  Бартош)  (1833  - 1904). У Землянці, звідки вона

   родом,  записані нею весільні обряди і звичаї. Однією з найдокладніших

   та найкращих її наукових праць була робота „Весільні обряди і звичаї у

   c.Землянці", яка була надрукована в 1900 році в ІІ томі „Матеріалів до

   українсько-руської  етнології".  Зроблені нею записи принесли їй славу

   видатного українського народознавця не тільки в Україні, а й у Європі.

   В  „Киевской  старине"  за  червень  1886  р. було опубліковано статтю

   П.Литвинової-Бартош „Как землянцы потеряли свою вольницу", за березень

   1899  р. - статтю „Закрутки і заломи", де розповідалось про чаклунство

   в  c.Землянка",  за  травень  1904  р. - „К истории основопрививания в

   Малороссии".  Перу  дослідниці належить також стаття „Криниця - богиня

   родючості  у  сіверян".  Незавершеними залишились „Народний календар",

   „Народна кухня", „Ткацтво".