ГОРЛЕНКО ВАСИЛЬ (псевд. і крипт. — В., Глаголь, Черкасин, Г-ко, В. Г. та ін.; 13.01.1853; с. Ярошівка, тепер Українське Талаліївського р-ну Чернігівської обл. — 27.04.1907, Петербург, похований у Ярошівці) — літературний критик, мистецтвознавець та етнограф.

Походив з відомого старшинського роду. Навчався в Ніжинському ліцеї та Сорбонні. Зазнав впливу французького теоретика літератури і мистецтвознавця І. Тена. Перша помітна праця В. Горленка «Літературні дебюти Некрасова» опублікована в журналі «Отечественные записки» (1878, № 12). У ранній період діяльності друкувався в російських виданнях (газетах «Голос», «Молва», «Русское обозрение», «Заря», «Труд»; журналі «Всемирная иллюстрация»; збірнику «Русский архив»); у французькій газеті «Figaro». Одним із перших подав відомості про рукописи російських повістей Т. Шевченка, надрукував кілька уривків з них («Труд», 1881 — 1882).

З часу заснування журналу «Киевская старина» (1882) В. Горленко був його співробітником, у 80 — 90-х роках виступав із статтями з питань фольклору української літератури, мистецтва, історії, краєзнавства, фольклору та етнографії. Надрукував у журналі статтю «Батьківщина Гоголя» та художні переклади російською мовою (оповідання Ю. Федьковича «Лелії могила, або Довбушів скарб», «Дніпрові кручі»), З 1897 р. жив у Петербурзі, співпрацював у газеті «Новое время». У літературно-мистецькому додатку до цієї газети постійно подавав огляди нових видань творів російських (зокрема, Максима Горького), українських і французьких письменників та огляди французьких журналів, рецензував літературознавчі та історичні праці. Широко популяризував творчість М. Макаровського, Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ'яненка, І. Манжури, Панаса Мирного, І. Франка, зробив вагомий внесок у вивчення життєвого і творчого шляху художників Т. Шевченка, І. Кравченка, ІО. Перепелиці та ін. Був у дружніх стосунках з М. Костомаровим, П. Мартиновичем, М. Заньковецькою, Панасом Мирним, Б. Грінченком, Дж. К. Джеромом, Д. Рошем та ін. Архів Головацького зберігається в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка HAH України та ЦНБ ім. В. Вернадського HAH України.

Літ.: Лазаревський Г. Київська старовина // Укр. літ. 1943. № 12; Шевчук В. Шукач «перлів многоцінних» // Нар. творчість та етнографія. 1971. № 3.

М. Грицюта