ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. — 09.02.1899, Відень) — поет, журналіст, видавець.

Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка «Руська трійця». Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. — співробітник газети «Галичо-руський вісник» у Львові; у 1850—1852 рр. — редактор цієї газети (під зміненою назвою: «Вісник... для русинів Австрійської держави») у Відні. З того часу переходить на москвофільські позиції. Видав альманах «Вінок русинам на обжинки» (кн. 1 — 2, 1846 — 1847), де виступив із циклами сонетів «Торжество», «Семая на чужині весна», з кількома ліричними присвятами і статтею «Загадки руські». Опублікував у «Зорі галицькій» (1849) рецензію на повість Г. Квітки-Основ'яненка «Маруся». Друкувався також у виданнях «Зоря галицька яко альбум на год 1860» (переклад німецького вірша «Тайная любов» невідомого автора), «Галичанин» (1862, стаття з порівняльного мовознавства). Підготував і видав 1860 р. у Відні німецькою мовою поетичну хрестоматію «Російська читанка», що складалася в основному з його перекладів (наведено російський оригінал).

Літ.: Возняк М. Два недруковані вірші Івана Головацького // ЗНТШ. 1910. Т. 94. Кн. 2; Студинський К. Причинки до історії культурного життя Галицької Русі в літах 1833— 1847 // Кореспонденція Якова Головацького в літах 1835 — 1849. Л., 1909.

М. Шалата