ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ (07.06.1876, с. Джурин, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 08.02.1900, Львів) — літературний критик, журналіст, публіцист.

Навчався в Коломийській і Станіславській гімназіях та на юридичному факультеті Львівського університету. По закінченні навчання мав юридичну практику й журналістську роботу, брав активну участь у діяльності русько-української радикальної партії, а згодом — польської соціал-демократичної партії. За виступи в справі еміграції галицьких селян за океан був на кілька місяців ув'язнений. Журналістську діяльність розпочав із дописів до журналу «Народ». Допомагав редагувати газету «Громадський голос» і журнал «Радикал» (Львів), що заступив журнал «Народ» і 1895 р. злився з Франковим журналом «Житє і слово». У 1897 —1899 рр. був одним із редакторів газети «Буковина» (Чернівці), а незадовго до смерті працював у газеті «Діло».

Від записів про життя трудящих Л. Турбацький перейшов до професійної публіцистики та літературної критики, писав літературно-критичні й проблемні статті, нариси, рецензії, есе. Дебютував у рубриці «Літературні замітки» журналу «Народ» популярними статтями про творчість польського письменника А. Немоєвського та німецького письменника Г. Зудермана. В «Буковині» та «Ділі» також виступав з літературно-критичними статтями про творчість О. Пушкіна, В. Бєлінського, Е. Золя, І. Франка, В. Стефаника, О. Кобилянської, Т. Бордуляка, Л. Лопатинського, діяльність новоствореного журналу «Літературно-науковий вістник», обстоював тісний зв'язок літератури з інтересами народу, підгримував новаторські стильові пошуки у вітчизняному письменстві.

Літ.: Історія української літературної критики. К., 1988.

П. Федченко