АКРОВІРШОВІ ПОЕТИ — автори акровіршів (вірші, в яких перші літери кожного рядка утворюють слово або фразу).

Акровірші становлять частину зорової поезії, в якій зоровий образ невіддільний від змісту твору. Існує кілька різновидів акровірша: власне акровірш, мезовірш (слово утворюється посередині), телевірш (слово утворюється з останніх літер рядків), рядковий акровірш (слово вирізняється по горизонталі), зворотно-рядковий акровірш (слово вирізняється по горизонталі, але прочитується в зворотному порядку), перерваний акровірш (чергуються літери, що належать до різних слів), азбучний акровірш (літери виділяються в алфавітному порядку). Акровіршування виникло в давньогрецькій літературі, розвинулося в римській та літературах Ренесансу й Бароко. Свідчило про високий розвиток мови та вміння поетів майстерно нею володіти. Як правило, акровірш увічнював ім'я автора чи особу, якій твір присвячувався, а також інші образи та події.

В українській літературі акровірш виник у середині XVI ст. на основі західноєвропейських теорій про курйозне віршування (присвята — сентенція латиною в «Еклозі» Григорія Чуя, русина із Самбора; азбучний акровірш для читання в «Букварі» 1574 р. Івана Федоровича. Найбільшим майстром курйозного віршування, зокрема акровірша, вважається Іван Величковський, який написав спеціальну працю «Млеко» (1691), де наводить зразки рядкового, зворотно-рядкового, перерваного та азбучного акровіршів. Твори близько 100 акровіршових поетів, частина анонімних акровіршів (здебільшого у рукописах) дійшли до нас із XVII— XVIII ст.: «Плач на смерть Григорія Желиборського» (1615); Давид Андреєвич «Лямент» (1628); анонім «Петро Могила, митрополит київський»; Агапон «Ах так жаль...»; Адріян «Ах, мой боже, чилі ж може...»; Андрієвський Василь «Ах, смотри, кто жив»; Андрій «Ангельські радості нині», «Агнец божий, син бог...»; Антоній (Метельський?) «Ах, юж час приходить...»; Армашенко Іван, друкар «Синопсиса» «К читателю сєго літоппсца оттипографов...»; Бардинський О. «Піснь святителю Николаю...»; Григорович-Барський Василь «Востани, о душе»; Бачинський Ілля «І мені тяжкий жаль, не малий»; Беринда Памва, Земка Тарасій «Имнологія» (1630); Борсуг; Волоський «Святій мучениці Параскеві»; Бутович Григорій «Сводія» (1642); Буховецький Іван, автор кількох акровіршів «Кам'янського богогласника» (1734); Василій, автор акровіршів з рукописів XVIII ст.; Васіян Бро... «Великим гласом и ужасом днесь»; Венедикт «Возбранной діво мати»; Вислоцький Дионисій «На усікновеніє честния глави св. Іоанна»; Вольський Іван, автор акровіршів з рукописів XVIII ст.; Вюсяник Іван «Піснь о погребі»; Гавакій Василь; Гавриїл «Граде славній, Вифлееме...»; Георгій, автор акровіршів з рукописів XVIII ст.; Герасим «Год пребогатий»; Гешицький Іван «Піснь на Воскресеніє»; Голюбич (або Г. Любич?) «Гойне днесь крикніте»; Григорій «Гей ти, гордо дівчинойко...», «Мусиш ти ся признати...»; Іем'ян «Да прійдет всему миру радость...»; Димитрій Туптало (Ростовський), автор акровіршів, рядкових акровіршів; Дионисій «Піснь о воскресєиії мертвих»; Длонський Лукаш «Лакнуїций світе»; Добросинський Антон «Ах, удивися...»; Достоєвський «Піснь покаянная»; Дроздовський, автор акровіршів із збірки «Начало з богом пісней» (1806); Дуйковський П. «Піснь на сошествіє Святого духа»; Дунаївський, автор акровіршів з рукопису XVIII ст.; Дяченко Стефан «Страданіє мученика прославляймо...»; Євстапій «Елеон-гора нині світиться...»; Запотоцький Павло «Прийдіте крикніте на тріумф согласно...»; Запотоцький Петро «Патріарси тріумфуйте...»; Зукевич «Зіница неба ведет на себе...»; Івасенко «Іордан-ріка течет трепешуща...»; Івашко Григорій Овруцький-войський «Piesri do sw. Ojca Bazylego W.»; Іліаш «Іоан Предитеча, пророком славный», Йосиф «Истинное чудо явися...»; Йосип «Ой під вишнею, під черешнею...»; Каспарович, нотаріус «Piesri Pannie Cudotwornei Poczaiowskiey»; Кастевич Теодор «Фальшивая юность, зрадлива фортуна...»; Корецький Роман, автор ряду акровіршів з «Богогласника» та рукописних зб. XVIII ст.; Коростенський Іустин; Костецький «Крини літи, юни діти...»; Кривицький Григорій «Крикніте радосно...», «Гори и холми весело играйте...»; Криницький Стефан; Кузьма Василь; Кулик, автор твору «Историчніе вірши», що є поетичним переспівом однієї з новел Бокаччо; Кульчицький Яків «Піснь святителю Христовому Николаю»; Кучинський Теодор, парох Медовський «Піснь великомучениці Варварі»; Ладинський Павло «Планет княжій небесных...»; Левицький, автор ряду акровіршів з рукописів XVIII ст.; Левковський Дмитро (1759 — 1821), автор ряду пісень з «Богогласника» і численних акровіршів з рукописів XVIII ст.; Ледуховський Станіслав «Піснь Подкаменецкой богородиці»; Любовичівна Анна «Ах, мой милий, зла недоля...»; Маркевич Антим «Міру всему точніші мира...»; Мартинович Іван «Мирликійський чудотворче...»; Мастиборський Іван, автор численних акровіршів з «Богогласника» і рукописів XVIII ст.; Медзинський «Мире окрестніє странни...»; Микола «На торжество всі мирно сотецімся...»; Мишковський «Мысль і разумлюцкій...»; Моравський Іван (1633 — 1700), автор ряду віршів з «Богогласника» та рукописних збірників XVIII ст.; Навичинський Іван, дяк «Нині вси днесь веселімся...», «Нині весна благодати...»; Николай «Непрестанно господа о нас моли...»; Онуфрій Базиліанин «Piesri do sw. Onufrego Pustelnika»; Павло «Полно вам шуміти, зеления луги...»; Падальський Олександр «Піснь о світі»; Пазій Гедеон «Горі, горі, душе моя...»; Парфюновна Анисія, інокиня «Із болистю серца вопию до бога...»; Парфенович Герасим «Іисусе мой пренайсладший...»; Пасовський Іван «Играй всеціло вся Римская страна...»; Пастелій Іван «Піснь Пастелія»; Пахомський «Пустинніє птицы і вы вси горлицы...»; Пашковський Василь, автор акровіршів з «Богогласника» і рукописних збірок XVIII ст.; Пашковський Іван, автор ряду акровіршів з «Богогласника» і рукописного збірника 1742—1764 рр.; Петро «Піснь о марности світа»; П'ясецький Симеон «Предстательницу о смертной годині...»; Радецький Г. «Райдуся, Вефтлеемска странна..»; «Готовися Вефлееме...»; Реутський Йосип «Мире оскресний, сие себі внемли...»; Рійницький Димитрій «Піснь Вознесенія»; Руденський «Роди вси днесь возгласите...»; Савчак «Сей день светлостен...», «Страшное слишаніе...»; Самуїл «Се славное, предивное чудо...»; Свентовський «Піснь на Успеніє пресвятые богородицы»; Сильвестер А., автор ряду акровіршів з книги «Пісни благоговійныя» (Почаїв, 1806); Симон «Снидітся, вси празнолюби...»; Соколовський Кіндрат; Сопатицький «Піснь на Рождество пресвятыя богородицы»; Тарнавський Василь, автор ряду акровіршів з «Богогласника» і рукописного збірника XVIII ст.; Тарнавський Микола; Телесницький Іван; Теодор «Піснь на воведеніє пресвятая богородицн»; Тимофій Рж... «Ти на кресте, творче мой...»; Толстий Потап «Постань, монархо, з високого трону...»; Феодор, автор ряду акровіршів з «Богогласника» та рукописних збірників XVIII ст.; можливо, Кучинський Теодор; Туровський Іван «Йзлій мні, боже, со небесе росу...»; Ус. Йосип «Піснь святим апостолам Петру і Павлу»; Франциск Ускурда; Шубович «Піснь на преображеніє господнє»; Яволенко П. «Я, сирота, блукаюся...»; Яворський Стефан «Небесний Арктос»; Якимович «Піснь св. Іоанну Богослову»; Яків «Ізбранная естесь панно...»; Яків Я. «Яко богом предизбранную...»

Значна кількість акровіршів представлена у таких виданнях: Б. Гнатюк «Угроруські духовні вірші» (Л., 1902), «Пісні та романси українських поетів» (К., 1956. Т. 1—2); «Давній український гумор і сатира» (К, 1959), «Аполлонова лютня. Київські пости XVII — XVIII ст.» (К., 1982), «Українська література XVIII ст.» (К., 1983), «Антологія української поезії» (К, 1984. Т. 1); «Українська поезія: Середина XVII ст.» (К., 1992) та ін.

Літ.: Щурат В. Із студій над Почаївським «Богогласником». Квестії авторства і часу повстання деяких пісень. Л., 1908; Возняк М. З культурного життя України XVII—XVIII вв. Л., 1912; Возняк М. Матеріали до історії української пісні і вірші: Тексти й замітки. Л., 1913 — 1925. Вип. 1 — 3; Щеглова С. А. «Богогласник»: Историко-литературное исследование. К., 1918; Франко І. Карпаторуське письменство XVII — вв. // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К., 1981. Т. 32; Шевчук В. Невідомі вірші з київських рукописів XVIII ст. // Рад. літературознавство. 1981. № 7; Шевчук В. Загадкові пісні з рукопису Івана Гределевича // Київ. Ь84. № 1.

М. Сорока