КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР (сир. — Катрухін Олександр, ін. псевд. — Кирпатий Олександр, Хомівченко Олександр; 14.10.1859 —р. см. невід.) — письменник.
Належав до генерації українських літераторів, яка дебютувала в 90-х роках XIX ст. з новими темами й новою чи оновленою формою і названа І. Франком «молодою Україною».
Збереглися нечисленні відомості про життєвий шлях Олександра Катренка: жив і працював на Харківщині, належав до апологетів О. Кониського, надсилав йому свої твори для Друку, насамперед у журналі «Зоря» (Львів). Згодом став автором і палким прихильником «Літературно-наукового вістника», друкувався також у журналі «Дзвінок», «Руслан»; в «Киевской старине» публікував статті на історичні та етнографічні теми: «Из времен нашествия шведов на Россию» (1884), «Из народных рассказов о слободско-украинских помещиках» (1885) та ін. Твори виходили окремими книжечками — метеликами й невеличкими збірками: «Чумацьке лихо» (X., 1890), «Дохтор» (X., 1890), «На панському обіді» (X., 1890), «Омелько Цуценя» (Л., 1899), «Пан Природа й інші нариси» (JI., 1901), «Лихо розуму не тлумить, а бурхає» (X., 1902). Героїв своїх побутових і побутово-психологічних образків та оповідань він знаходив у колах пореформеного селянства й дрібно-маєткового панства — «До лиха та ще лихо» (1889), «Як чоловік собі науку здобував» (1892), «Закон смерті» (1899), «Завірюха» (1900), «Пан Природа» (1901), «Із записок народолюбця» (1902) та ін.
Листувався з І. Франком, який редагував, видавав і популяризував його твори, називав їх автора «учеником Достоєвського» за те, що той любив «малювати хворих, змучених, вибитих із колії людей, важкі ситуації, тривожні настрої». Тривалий час листувався з Б. Грінченком, книжки якого з дарчими написами й тепер зберігаються в книжковій колекції Грінченка (НБУ HAH України).
Дата смерті Олександра Катренка невідома, принаймні ще 1918 р. він звертався з листом до І. Стешенка. Вивчення біографії цього письменника, дослідження його творчої спадщини — одна з перспектив сучасного українознавства.
Літ.: Франко І. З остатніх десятиліть XIX в. // Франко І. Зібр. творів: У 50 т. К., 1984. Т. 41.
Т. Третяченко
