"Гарт" — літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив у Харкові один раз на місяць 1927-32. Редагувала колегія: В.Коряк, І.Микитенко, М.Доленго, П.Усенко, В.Сосюра, В.Юринець (1927), в 1928-29, крім названих, — ще І.Кулик. З 1930 — І.Кириленко, Б.Коваленко, В.Коряк, І.Кулик, І.Микитенко, Г.Овчаров, С.Щупак. Серед авторів — І.Микитенко, Іван Ле, Л.Первомайський, О.Кундзіч, І.Кулик, П.Радченко, І.Кириленко, Д.Гордієнко, Наталя Забіла, Л.Смілянський, С.Голованівський, А.Шмигельський, П.Козланюк, С.Жигалко, В.Собко, І.Муратов, В.Сосюра та ін. Про політичну заангажованість журналу свідчать назви багатьох творів — "Ритми шахтьорки", "Інтеграл" Івана Ле; "Машиністи" Л.Смілянського; "Будівниче", "Доменний цех","Тракторобуд" Наталі Забіли; "Диктатура", "Кадри" І.Микитенка; "Комсомольська ударна бригада" С.Воскрекасенка; "Пісня про п'ятирічку" М.Упеника тощо. Критика еволюціонувала в напрямку войовничої ортодоксії, демагогії. І якщо у 1927 типовими були статті, наприклад, І.Кулика "Література під комуністичним керівництвом" чи Б.Якубовського "Нові досягнення марксизму в літературознавстві", то у 1931-32 в кожному номері друкувалися редакційні заставки про "призови робітників-ударників до літератури", про "реконструкцію пролетарського літературного руху", про те, що "в пролетарській літературі має зміцнитися робітничий комуністичний кістяк" тощо. Мовилося про проблеми, які нічого спільного з мистецтвом не мають. "Г." розкривав механізм дискредитації літератури як мистецтва "політикою партії в галузі мистецтва", коли на місце естетичних явищ ставилися вузькокласові, політичні.