Апофеоз (грецък. apotheosis .-— обожнення} — власне урочисте прилучення до божественної громади. В античні часи до її складу обиралися засновники колоній, герої Пелопонеської війни, соратники Олександра Македонського та й він сам, пізніше — в римську добу — Юлій Цезар та ін. Нині це поняття вживається у переносному значенні: у розумінні певної урочистості, подеколи — як фінальна сцена в театральних виставах. Іноді А. сприймається у гостро іронічному аспекті, коли йдеться про славлення, звеличення окремої особи, утвердження її "культу". Так, приміром, А. перетворився на стильовий етикет імітат-літератури так званого соціалістичного реалізму, зобов'язаної оспівувати "вождя народів" Й.Сталіна та політику комуністичної партії.
