Панчатантра (санскр. — п'ятикнижжя, або "П'ять кошиків житейської мудрості" ) — пам'ятка давньоіндійської літератури (III-IV ст.), створена на фольклорній основі, складається із книг байок та дидактичних новел, зокрема "Каліла й Димна". За своєю композицією "П." — класична обрамлена повість, присвячена дидактично-сатиричному зображенню давньоіндійського суспільства. Складається з п'яти частин (тантр): "Втрата дружби", "Про війну ворон і сов", "Придбання друзів", "Втрата набутого", "Несподівані діяння". Мала неабиякий вплив на розвиток світової літератури, перекладена багатьма мовами. В Україні перші відомості про "П." зробив В. Маслович у виданні "Про байку та байкарів різних народів" (Харків, 1816). Сюжетами "П." користувалися Л. Глібов, І. Франко, Вал. Шевчук та ін. У перекладі, здійсненому І. Серебряковим та Тамарою Іваненко, "П." з'явилася у 1989 ("Панчатантра", "Шука саптаті").
