"Визволення" — за визначенням видавця, "місячник вільної української думки за кордоном" — політичний, громадсько-культурний журнал, виходив у Відні 1923. Видавець і відповідальний редактор — І.Альбрехт. Ставив за мету, як зазначено у вступній статті до першого номера, "служити боротьбі за визволення українських земель з-під польської і румунської окупації. Сю боротьбу вестиме "Визволення" під прапором Соборної України, себто з'єднання всіх українських земель в Незалежну Українську Державу". Таке завдання часопис намагався реалізувати у злободенних матеріалах політичного, громадсько-культурного характеру, друкуючи статті І.Бочковського "У справі методики національно-визвольної боротьби", І.Німчука "Українська політична еміграція до світової війни", М.Лозинського "Свято 22 січня й українська еміграція", Я.Яреми "На роздоріжжі. У справі нашої бойової, зокрема галицької еміграції", А. Жука "До історії української політичної думки перед світовою війною" та ін. Художню літературу представляли сповнені національно-визвольного пафосу вірші О.Грицая "До визволення", "Україні", П.Стаха (псевдонім С.Черкасенка) "Єдиний шлях", Олександра Олеся "Марія Заньковецька", В.Пачовського "Перегін за Збруч", фрагмент роману А.Крушельницького "Дужим помахом крил", літературно-публіцистична праця П.Карманського "Джузеппе Мацціні" та ін. Журнал містив хроніку культурного життя, огляди літературних новин, рецензії.