Аксіома (грецьк. ахіomа — загальноприйнятне, безперечне) — твердження, судження, істинність якого є самоочевидною. У процесі міркування, побудови теорії приймається без доведення, аргументування. Розмаїті види А. вживаються в математичній логіці. В літературознавстві А. не має власне термінологічного статусу, але використовується для виділення , загальноприйнятих або вживаних як самоочевидні в певній системі понять, положень, тверджень. (Стаття Р.Якобсона "Аксіоми системи віршування" в книзі вибраних праць з поетики "Работы по поэтике". — М.,1987).
