"Нива" — науково-літературний часопис, що виходив у Львові з січня по липень 1865 (20 чисел) як своєрідне продовження "Вечорниць" та "Основи" у часи, коли журнал "Мета" припинив друкування художніх творів. Редактор-видавець К.-Горбаль прагнув об'єднати на сторінках журналу письменників для публікації художньої, публіцистичної і наукової продукції, щоб довести: "Наша мова сама по собі здібна до науки". Тут надруковано твори Т. Шевченка ("А.О. Козачковському", поема "Петрусь"), Марка Вовчка ("Інститутка"), О. Стороженка ("Стехин ріг". "Історичні спомини столітнього запорожця Микити Коржа"), Ю. Федьковича ("Сафат Зінич", "Побратим", "Три як рідні брати", добірка "Буковинські пісні з голосами", одноактна п'єса "Так вам і треба!"), С Воробкевича (оповідання "Муштрований кінь", поезії "Соловей-чародій", "Пісня буковинська"), П. Свєнцицького (незакінчена повість "Колись було"). Журнал публікував переклади М. Старицького з М. Лєрмонтова, І. Крилова, М. Огарьова, Г. Гейне; В. Навроцького — з А. Мідкевича; П. Свєнцицького — з О. Пушкіна та В. Шекспіра. Широко висвітлювалося театральне життя. Слідом за редакційною статтею (К. Горбаля) "Народний театр", в якій розповідалося про заснування в Коломиї першого українського театру, про перші вистави "Наталки-Полтавки" І. Котляревського та "Марусі" (за Г. Квіткою-Основ'яненком), майже що номера вміщувалися статті й рецензії 0. Марковецького, Т. Андрієвича з театральної тематики. Змістовною була інформація про культурне життя в Україні та Європі, про вихід нових книг. Принципово орієнтуючись на мову Т. Шевченка, журнал не цурався й місцевих говірок.