Пауза або Павза (грецьк. pausis — припинення) — коротка перерва у мовленні, що виконує роль словоподілу, відмежовує одну фразу від іншої. Особливого значення надається П. у віршуванні, де поряд із смисловими, логічно-інтонаційними вживається ще й ритмічна, яку називають константною та цезурною. Функціональне навантаження П. підвищується у тонічному віршуванні, сприяючи посиленню інтонаційної самостійності емоційно напруженого мовлення, зокрема на місці опущеного ненаголошеного складу (див.: Павзник, Дольник). Подеколи П., яка закінчує віршовий рядок, не збігається із смисловою П. У такому випадку вживається перенесення, або енжамбеман.
