Словник літературознавчих термінів

Дезакцентуація (фр. des — префікс у багатьох словах з початковим голосним звуком, що надає їм заперечного значення; та лат. accentuatio — наголос) — втрата у слові самостійного наголосу у слабкій синтаксичній позиції, перенесення його на сусіднє слово; найчастіше трапляється у віршах, написаних анапестичним розміром:

Розірвала краля-мавка

льняно шитий гомін жгут:

плине згайпо, плине плавко

березневий каламут (В.Чумак).

У наведеній строфі з двостопним анапестом відбувається ритмічна Д. із словами "краля", "льняно", "гомін", "плине".