Збірник — видання, яке охоплює ряд творів одного (авторський 3.) або кількох (колективний 3.) авторів. 3. літературно-художніх творів поділяються на альманах, антологію, хрестоматію. Поняття увів Г.Квітка-Основ'яненко у "Супліці до пана-іздателя". Цей термін означає також рукописні (іноді друковані) книги, відомі як "Ізборник Святослава" (1073, 1076), перекладений києво-руською мовою "Златоуст" (ХІ-ХП ст.), книга афоризмів "Пчела" (XIII ст.). Відомі також "Ізмарагд", "Фізіолог", "Шестодневи", "Палея історична" та "Палея толкова", "Прологи", "Патерики", "Четьї-Мінеї". Деякі з них вплинули на "Києво-Печерський патерик", на творчість Дмитра Туптала та ін.
