Цитата (ніж. Zitat, від лат. cito — наводжу, проголошую) — дослівний уривок з іншого твору, вислів, що наводиться письмово чи усно для підтвердження або заперечення певної думки з дотриманням усіх особливостей чужого висловлення та з посиланням на джерело. Цитовані слова на письмі беруться в лапки, пропуски з цитатах позначаються трьома крапками. Відтворюється Ц. здебільшого мовою, якою написано основний текст, а посилання на джерело подається мовою оригіналу. У наукових роботах у тексті після Ц., у виносці внизу сторінки чи в кінці праці вказується автор, назва статті, з якої вона взята, книга чи журнал, у якому стаття вміщена, рік і місце видання, номер журналу, сторінки. Ц. можуть бути уривки текстів, речення чи окремі групи слів, що вплітаються в контекст авторського речення. В останньому випадку цитовані слова беруться в лапки і пишуться з малої літери. Наприклад, "Заперечуючи тим, хто вважав, що російська мова стала панівною завдяки її перевагам над мовами "інородців", В.Жаботинський зауважував, що "підкутою закаблукою можна втоптати в землю найжиттєздатнішу квітку". Ц. можуть бути й афоризми, прислів'я, крилаті слова. Використовуються Ц. в епіграфах до творів для підсилення авторської ідеї.
