Гімн (грецьк. hymnos — похвальна пісня) — урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту, вживається здебільшого як символ держави (поряд з іншими атрибутами: прапором, гербом тощо). Як жанрова форма поезії еволюціонував з культових пісень, завершуваних молитвою до культового божества (Єгипет, Месопотамія, Індія). В Елладі вживав ся на честь Аполлона (пеан), Діоніса (дифірамб) або у вигляді гіпорхеми. В добу середньовіччя знаний як хорал. Г. поширювався і в ренесансно-бароковій Україні (кондаки). Набуваючи світського характеру, Г. пов'язувався з урочистими подіями загальнонаціонального значення, з офіційними церемоніями, демонстраціями і т.п.