Словник літературознавчих термінів
"Життя й революція" — щомісячний журнал (1925-34). Виходив у Києві спочатку як "журнал громадського життя, літератури й науки". У перших п'яти номерах за 1925 переважали статті економічного та політичного характеру. Далі журнал стає літературно-мистецьким, громадсько-політичним, науково-популярним місячником. Центральне місце в ньому посідають відділи літератури, культури, мистецтва тощо. Редакційна колегія часто змінювалася. У її складі працювали: Б.Червоний, Ол.Дорошкевич, М.Граціанський, Є,Черняк, М.Баран, М.Терещенко, І.Лакиза, М.Бажан, О.Камишан, С.Щупак, І.Димерець, М.Золотарьов, Іван Ле, Г.Ткаченко, А.Янковський, А.Абчук, Я.Савченко, Гео Шкурупій, Ф.Якубовський, П.Колесник, І.Гуревич. Журнал вважався позагруповим, тому на його сторінках друкувалися автори з різних літературних об'єднань, спілок, груп — "неокласики" (М.Зеров, М.Рильський, П.Филипович, М.Драй-Хмара та ін.), "ланківці" (Б.Антоненко-Давидович, Є.Плужник, Т.Осьмачка та ін.), вусппівці (С.Щупак, І.Лакиза та ін.) тощо. Журнал надавав слово старшим за віком письменникам (С.Васильченко, М.Вороний та ін.) і молодим (Марко Вороний, І.Багряний, М.Бажан, В.Мисик, І.Муратов та ін.). З номера в номер друкувалися поезії В.Сосюри, Д.Фальківського, Є.Плужника, Гео Шкурупія, Г.Косяченка, О.Близька, В.Поліщука та ін. Постійними авторами "Ж. й р." були: Б.Антоненко-Давидович (роман "Смерть", оповідання "Де когут співає на три держави"), В.Підмогильний ("Невеличка драма" та ін.), Г.Косинка ("Циркуль"), О.Слісаренко, Ю.Яновський, М.Івченко та ін. Вагомими і цікавими були історико-публіцистичні публікації, як, скажімо, матеріали до 60-річчя М.Грушевського (№10, 1926). А №5 за 1926 майже цілком присвячений пам'яті І.Франка, де вміщено до десятка статей та розвідок про його творчість, серед них — А.Музички "Життєва путь Івана Франка", П.Филиповича "Франко-поет", К.Довганя "Літературно-критичні погляди І.Франка в 1890-1900 роках", А.Ніковського "Франко в Одесі в 1909 р.", М.Драй-Хмари "І.Франко й Леся Українка" та ін. Літературознавчі розвідки, статті з теорії літератури, рецензії друкували М.Зеров ("Квітка й пізніша українська проза"), Б.Якубський ("Поетична творчість Миколи Вороного", "Юрій Яновський та його "Майстер корабля"), В.Гадзінський ("Гнат Михайличенко"), а також І.Айзеншток, Ю.Меженко, Г.Майфет, А.Лейтес, Ф.Якубовський, О.Дорошкевич, Б.Коваленко, С.Родзевич, А.Ніковський та ін. У 20-ті журнал був досить яскравим явищем і, наскільки дозволяли умови ідеологічного тиску, намагався тримати незалежну позицію, хоч на початку 30-х редакційна колегія, вкотре вже змінена партійним керівництвом, змушена була визнавати свої "помилки", друкувати вульгарно-соціологічні матеріали. У 1932 став органом Федерації радянських письменників України, у 1933 — місячником оргкомітету Всеукраїнської спілки радянських письменників. У 1934 журнал закрито.