"Зоря галицькая яко альбум на год 1860" — "перший галицький літературний альманах на велику скалю" (І.Франко), виданий 1860 у Львові Б.Дідицьким з активною допомогою Я.Головацького і О.Духновича. Альманах об'єднав літературні сили Галичини і Закарпаття, представників різних політичних і стильових орієнтацій старшого і молодшого поколінь. У белетристичних відділах ("Поезія", "Повісті") заслуговували на увагу передрук кількох віршів М.Шашкевича українською і польською мовами, деякі твори М.Устияновича ("Смерть князя Романа...", "Рекрутка", "Безіменний"), А.Павловича ("Песнь подкарпатского русина"), Б.Дідицького ("Буй-Тур Всеволод"), О.Духновича ("Песнь земледельца", "Что бывало, есть и ныне"), І.Гушалевича ("Сон князя Льва", "Любов родинной землі"), Ф.Заревича ("Руський борець", "Материна рада"), А.Бучинського ("Гусляр"), В.Шашкевича ("Думка", "До звіздки мого роду") та кількох поетес — К.Попель, Л.Головацької, М.Дідицької, К.Алексевич. Значний інтерес становили фольклорні й етнографічні матеріали — стаття О.Торонського "Русини-лемки" з численними записами народних пісень, підбірки гаївок І.Гальки, "Казка про двох братів, багатого і бідного" К.Попель, історико-етнографічні статті про стародавній Галич, Станіслав, Самбір тощо. Наукову цінність мають багата фактичним матеріалом розвідка Я.Головацького "Начало и действование Ставропигийского братства в Львове" та "Вспоминки о Маркияне Шашкевиче" Б.Дідицького. Чимало місця відводилося статтям з церковнообрядових справ, життя князівської минувшини тощо.
