Словник літературознавчих термінів

Зевгма (грецьк. seugma — зв'язок, ярмо) — стилістична фігура, яка виникає при об'єднанні однорідних членів, переважно підметів, одним дієслівним присудком, який відноситься тільки до одного з цих членів, наприклад:

Затихло все... Тільки дівчата

Та соловейко не затих (Т.Шевченко).

Стоїть сторозтерзаний Київ

і двістірозіп'ятий я (П.Тичина).