Анаколуф (грецьк. anaholuthos — непослідовний, неузгоджений) — синтаксична конструкція, що не відповідає загальноприйнятим нормам, полягає в неузгодженості членів речення. Як стилістична фігура вживається для характеристики мови персонажів, зокрема — задля комічного ефекту, як у комедії М.Куліша "Мина Мазайло", в якій саморозкривається однойменний персонаж: "Жодна гімназистка не хотіла гуляти МазайлоІ За репетитора не брали — Мазайло! На службу не приймали — Мазайло! Од кохання відмовлялися — Мазайло! А він знову: "Вам чого? — питаю". А. почасти вживається у ліриці задля посилення експресії поетичного мовлення, падання їй особливого колориту, постаючи різновидом цільності поетичної:
