Словник літературознавчих термінів

Багата рима — рима, яка характеризується якомога більшою кількістю співзвуч у словах, що належать переважно до різних граматичних категорій:

Козацький вітер вишмагає душу,

і я у ніжність ледве добреду.

Яким вогнем спокутувати мушу

хронічну українську доброту?! (Ліна Костенко).

Багатство рими, що засвідчує її музичну якість, фіксується не лише наявністю виразно наголошених складів та опорних приголосних, а — передовсім — якнайповнішим суголоссям ліворуч від наголошеного складу, розкриваючи риму будь-якої форми — окситонної, парокситонної, дактилічної чи гіпердактилічної. Б.р. набуває рис оригінальності і тоді, коли римуються українські слова з чужоземними (а також з архаїзмами, діалектизмами тощо):

Бідний брате! Дні твої намарне

Пропали в фінських болотах, —

Ліпше б ти, як трувер, впав на Марні

З іменем Мадонни на устах (Є. Маланюк).

 Б.р. спостерігається й у випадках, коли римується окреме слово з кількома суголосними словами:

Вже навіть серце

скіфською бабою скаменючилось.

Прокляніть, бабцю,

як перед вашою пам'яттю

 завиню

чимось (М.Тимчак).

 Б.р. протистоїть бідній римі.