Словник літературознавчих термінів

Сентенція (лат. sententia — думка, судження) — вислів афористичного змісту. Поширений у байках, де, набуваючи морально-повчальної тенденційності, називається мораллю (або "силою"). С спостерігається і в інших жанрах лірики, зокрема у медитативній, стаючи подеколи стильовим компонентом у творчості автора:

О, не взискуй гіркого меду слави!

Той мед недобрий, від кусючих бджіл.

Взискуй сказать поблідлими вустами

хоч кілька людям необхідних слів.

Взискуй прожить несуетно і дзвінко.

Взискуй терпіння витримати все.

А справжня слава — то прекрасна жінка,

що на могилу квіти принесе (Ліна Костенко).

Два останні рядки, власне, пуант, яким завершується градація динамічного сюжету цього восьмивірша, — яскравий приклад С.