Повстанська поезія та пісенність — різножанрові твори на тему збройної боротьби Української повстанської армії з німецько-фашистськими та радянськими військами. Партизанська лірика продовжила літературні традиції доби визвольних змагань 1917—20 та міжвоєнного періоду. У роки національно-визвольної боротьби (1940—50) твори поетів-упівців часто публікувалися в партизанських часописах: "На чатах", "Ідея і чин", "Чорний ліс", "Інформативні вісті", "Лісовик". П.п. притаманні передусім інвективи, медитації, балади, рідше — поеми. Імена багатьох авторів невідомі. Серед поетів, творче псевдо яких вдалося розкрити, — прикарпатець Марко Боєслав (1911—52), справжнє ім'я — М. Дяченко, який редагував партизанський часопис "Чорний ліс". Протягом 1946—49 в Україні підпільно вийшли його збірки: "Непокірні слова", "В хоробру путь", "Вітчизна кличе", "Протест", "Із днів боротьби", "Хай слава луна". Загинув у бою на Станіславщині (нині Івано-Франківська обл). Автором багатьох повстанських поезій, частина яких увійшла у підпільну збірку "До зорі" (1950), є уродженка Львова, зв'язкова УПА Галина Савицька-Голояд (псевдонім — Марта Гай). Поезії П. Гетьманця (1921—46), автора збірки "Мої повстанські марші", у тогочасних нелегальних виданнях підписані різними псевдонімами (Волош, Полтавець, Волош-Василенко). Серед поетів-упівців — волинянин П. Євтушенко, уродженець Наддніпрянщини, автор циклу віршів "Прощання", Н. Орелець (загинув 1947 у Закерзонні), сотенний лемківської сотні УПА С Хрін (поліг у бою 1949) та ін. Помітну частину повстанського поетичного доробку складають пісні. У друкарнях УПА було видано кілька повстанських пісенних збірок: "Грими, могутня пісне" (1946), "Збірник повстанських пісень" (1949), "Збірник революційних пісень" (1947), "Саник. Революційні пісні" (1947). У підпільних збірниках — розмаїті з огляду на їх походження вірші та пісні. Чимало партизанських авторських пісень фольклоризувалися: пристосувалися до вимог фольклорної поетики, варіативно розгалузилися, поширилися в масах. З пісенних жанрів у повстанській творчості найбільш продуктивні баладні, ліричні (елегійні, про кохання), маршові та сатиричні.
