Словник літературознавчих термінів

Мустезад— у класичній поезії народів Близького та Середнього Сходу і Середньої Азії — форма вірша, в якому довгі рядки (14 та більше складів) чергуються з короткими (6 складів). Кількість рядків у строфі буває від двох до десяти пар довгих та коротких. У М., що складається з двох пар рядків, у першій строфі рима перехресна, в наступних — рядки не римуються, а короткі повторюють рими першої строфи. Якщо строфа десятирядкова, то римування рядків відбувається за такою схемою: абабабабаб вгвгвгвгвг і т.д. Приклад вірша Вагіфа зі строфою у дві пари рядків, перекладеного Б.Мельничуком:

Як вчарує пері кохана! Вона нарядилась

В зелену шаль.

Мов троянда в росі, пламінна й запашна, нарядилась,

Прогнала печаль.

Палахтінням рум'ян освіжила лице, заяскріла,

Неначе зоря.

І за нею, що в зелен убір, як весна нарядилась.

Побрів би я вдаль [...]