Заспів — усталений початок співаного фольклорного твору — думи, билини, рідше історичної пісні. У ліро-епічному творі 3. є, власне, ліричним вступом до оповіді:
Ой у святу неділеньку
Та рано пораненько,
То не сива зозуля кувала.
Не дробна птиця щебетала,
А не в борі сосна зашуміла, —
Як та бідна вдова
А в своєму домові гомоніла (Дума "Бідна вдова і три сини").
3. привертає увагу слухача, психологічно готує його до сприйняття змісту твору. У фольклорних, усних творах, окрім цього, традиційний початок ще й полегшує його запам'ятовування та виконання, підкреслює монументальність твору. 3. створює тло усьому творові, служить його композиційним центром:
Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить:
Довершилася України кривда стара,
Нам пора для України жить (І.Франко).
Інтонаційно і змістом 3. початкового куплету пісні позначається і на всіх наступних, а в останньому відлунює своєрідним контрапунктом:
