Сюжет і композиція в художньому творі органічно взаємопов'язані, взаємопроникні, але водночас якісно відрізняються. Сюжет — це розвиток, дії, а композиція — розташування і співвідношення частин твору. Тому правильно говорити «сюжетно-композиційна єдність», а не «сюжет і композиція», що вказує на співіснування понять, їх суму, їх приєднання одне до одного.

Терміном «сюжет» позначають один із елементів художньої системи, а терміном «композиція» — спосіб організації усієї цієї системи, тобто твору. Письменник обирає певний тип розповіді: в хронологічному порядку чи з його порушенням, від особи героя («Інститутка» Марка Вовчка) чи від автора («Місто» В. Підмогильного). В побудові конфлікту виділяються такі його елементи: експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація і розв'язка. Проте, як уже зазначалося, таке традиційне розташування сюжетних елементів може порушуватися. Отже, композиція охоплює сюжетно-розповідний аспект твору, а також систему персонажів, яка розкривається прийомами контрасту, протиставлення і зіставлення, що є також вираженням сюжетно-композиційної єдності. Так, наприклад, головний герой роману В. Підмогильного «Місто» Степан Радченко демонструє глибше свою людську сутність у стосунках з жінками: Надійкою, господинею, Зоською, Ритою. Протиставляються один одному сини Марії з однойменного твору У. Самчука, які у вирі соціальних потрясінь вибирають різні життєві шляхи.

Значну роль у композиції твору відіграють описи природи (пейзажі), художні деталі. Вони не просто супроводжують сюжет, ілюструють його, а й поглиблюють дію. Нерозривність сюжету й композиції виявляється на практиці: аналізуючи сюжет твору, ми не можемо абстрагуватися від спостережень над його композицією і, навпаки, вивчаючи композицію, краще розуміємо його сюжет.