Довідник давньоукраїнської міфології
СЛОВНИК ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ
ПЕК—бог ПЕКЛА, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син ЧОРНОБОГА і МАРИ. Згідно з повір'ям — кровожерний, страхітливий, підступний, нещадний, але лякливий, надто боявся ЧУРА (звідси давне прислів'я: «Чур тобі, ПЕК!» (За Д. Зеленіним). ПЕКЛО— царство ПЕКА, страхітливе підземелля, куди провалювалися (крізь «криваві горловини») душі грішників після своєї смерті. За давніми міфами, П. мало дванадцять ярусів (дванадцять «проваль» — одне нижче одного — з «кривавими горловинами» між ними; «чим більше гріха в людини, тим важча її душа, тим глибше вона провалюється крізь горловини»). Згідно з повір'ям, ПЕК затягував до П. і праведників, добрих людей, найдужчих лицарів тощо. З усіх богів Вирію лише ЧУР міг проникати в П. й відбивати в ПЕКА невинні душі добрих людей чи своїх лицарів-побратимів, повертати їх на землю чи до Вирію. Битви ЧУРА з ПЕКОМ у підземеллі, за уявою давніх українців, призводили до землетрусів. Походи ЧУРА в П.. двобої з ПЕКОМ становлять низку давньоукраїнських пригодницьких міфів. (За М. Слободянюком).